Ухил річки, відношення падіння річки на якій-небудь ділянці до довжини останнього; виражається відносною величиною у відсотках (%) або проміле (°/ oo ). Подовжній В. р., як правило, зменшується від витоку до гирла, але на окремих річках, залежно від характеру рельєфу місцевості, типа гірських порід і грунтів, в яких проходіт русло, зміна ухилу по довжині річки може носити різний характер. На гірських річках спостерігається наявність ділянок з крутим падінням (на яких розташовані пороги і стремніни). Визначення ухилів по ділянках виробляють по рівнях води в період низької, стійкої водності. Для всієї річки загальний ухил знаходять шляхом усереднювання ухилів окремих її ділянок. Поперечний В. р. (перекіс водного дзеркала) виникає під впливом форми русла (наприклад, на закруті він направлений до опуклого берега), вітру і інших причин.
