Утрехт (Utrecht), місто, порт в Нідерландах, в розгалуження рукавів Рейну (Ауде-Рейн і Вехт) і каналу Мерведе. Адміністративний центр провінції Утрехт. 256 тис. жителів (1975), в агломерації 462 тис. чіл. Крупний торгівельно-транспортний центр.(центральний) Металургія, машинобудування (в т.ч. моторобудування), хімічна, текстильна, швацька (конфекционная) промисловість. Місце проведення міжнародних ярмарків. Університет (1636).
Первинне поселення батавов (лат. назва Trajectum, від trajectus – переправа), на його місці римляни заснували близько 47 фортеця Альбіобола. З 8 ст резиденція єпископа. Центр крупного церковного князівства, в 11–12 вв.(століття) найбільш значне торгівельно-ремісниче місто Північних Нідерландів (виробництво шерстяних і льняних тканин). У 1807–10 резиденція короля Голландії Луї Бонапарта, в 1810–13 центр франц.(французький) департаменту Зейдерзе. У 1940 – травні 1945 був окупований йому.(німецький)-фашистськимі військами.
Забудова В. (регулярна на Ю., вільніша на С.) високо піднята над рівнем води; набережні – 2-ярусні. Збереглися фрагменти зміцнень 13 і 16 вв.(століття), романо-готічній собор (11–16 вв.(століття),) і церква Синт-Пітерськерк (11–14 вв.(століття)), багаточисельні готичні церкви 15–16 вв.(століття) [Катерейнекерк (католицький собор) і ін.]. У 1920-і рр. в архітектурі В. здійснюється перехід до функционалізму [багаточисельні твори Г. Рітвелда (особняк Шредера, комплекси житлових будинків в робочих районах, 1930-і і 1950-і рр.) і ін. архітекторів]. центральний музей В. (включає центральний музей, Архієпископський музей, Музей утрехтського археологічного суспільства).
Літ.: Oud Utrecht, Utrecht, з 1926 (видавництво продовжується); Struick J. E. A. L., Utrecht door de eeuwen been, Utrecht – Antw., 1968.
