установка, що Газофракціонує, служить для розділення суміші легких вуглеводнів на індивідуальних, або технічно чисті, речовини.
Р. в. входить до складу газобензинових, газопереробних, нафтохімічних і хімічних заводів. Потужність Р. в. досягає 750 тис. т сировини в рік. Для переробки на Р. в. поступає сировина — газові бензини, що отримуються з природних і нафтозаводів газів, продукти стабілізації нафт, гази піролізу і крекінгу . До складу сировини входять в основному вуглеводні, що містять від 1 до 8 атомів вуглецю в молекулі. Розділення сумішей вуглеводнів здійснюється ректифікацією в колонних апаратах.
Схема розділення газового бензину в Р. в. включає попередній нагрів в теплообміннику газового бензину і подачу його в пропановую колону ( мал. ). З верхньої частини колони відводяться пари пропана, які конденсуються в конденсаторі-холодильнику і поступають в ємність зрошування. Частина пропана повертається на верх колони як зрошування, а надлишок відводиться у вигляді готового продукту. Рідина з низу колони після підігрівання поступає для подальшого розділення за такою ж схемою в наступну колону, де з неї виділяється у вигляді верхнього продукту суміш бутанов, а з ніжней частині відводиться бензин. Аналогічним чином виробляється розділення бутанов на ізобутан і нормальний Бутан, а бензину — на ізопентан, нормальний пентан, гексани і т. д. Зразковий вміст чистої речовини (у %) в товарному продукті того ж найменування при переробці газового бензину: пропан 96; ізобутан 95; нормальний Бутан 96; ізопентан 95; стабільний бензин 74.
Вдосконалення технологічної схеми Р. в. направлено на зниження енергетичних і капітальних витрат, автоматизацію контролю і управління процесом шляхом установки хроматографічних аналізаторів якості продуктів на потоках і електронних обчислювальних машин.
Літ.: Переробка і використання газу, М., 1962; Чорний І. Р., Підготовка сировини для нафтохімії, М., 1966.
