Уруймагова Езетхан Алімарзаєвна
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Уруймагова Езетхан Алімарзаєвна

Уруймагова Езетхан Алімарзаєвна [12(25) .12.1905, с. Хрістіановськоє, нині р. Дігора Северо-осетінськой АССР, – 15.5.1955, Орджонікідзе], осетинська радянська письменниця. Писала на русявий.(російський) мові Член КПРС з 1942. У 1929–32 вчилася в Гористому педагогічному інституті. Була вчителькою. Автор розповідей, нарисів. Основна тема романа «Осетини» (книга 1-я, 1948; 2-я редакція 1951, під назвою «Назустріч життю») – історична доля осет.(осетинський) народу, становлення його революційної свідомості; у 2-ій книзі нескінченої трилогії «Назустріч життю» (видавництво в 1956) прослідили подальші долі героїв в період 1907–12.

  Соч.: Сьомий син. Розповіді, нариси, статті, Орджонікідзе, 1965.

  Літ.: Гирєєв Д., Езетхан Уруймагова. Крітіко-біографічній нарис, Орджонікідзе, 1959.