Уральський політехнічний інститут
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Уральський політехнічний інститут

Уральський політехнічний інститут ним. С. М. Кирова, заснований в 1920 як інститут Уральського університету . З 1924/25 – самостійний інститут, в 1930 на базі нього створений ряд галузевих вузів, в 1934 об'єднаних в Уральський індустріальний інститут, якому в тому ж році привласнено ім'я С. М. Кирова, з 1948 – В. п. і.

  В складі В. п. і. (1975): факультети – металургійний, технологічний, химіко-технологічній, електротехнічний, механічний, будівельний, інженерно-економічний, фізико-технічний, радіотехнічний, технології силікатів, теплоенергетичний, 5 вечірніх, 4 заочних, загальнотехнічні факультети у Верхній Салде, Каменське-Уральськом, Краснотурьінське, Первоуральське, Петропавловське (Казахською РСР) і Серове, 4 учбово-консультаційних пункту; філія інституту в Нижньому Тагілі, 3 факультети підвищення кваліфікації фахівців, підготовче відділення, аспірантура, 99 кафедр, обчислювальний центр, научно-іследовательський сектор (8 проблемних і 11 галузевих лабораторій); у бібліотеці 1,7 млн. тт.

  В 1975/76 уч.(учбовий) р. виучувалося понад 26,5 тис. студентів, працювали понад 3 тис. викладачів і наукових співробітників, у тому числі 1 академік і 1 член-кореспондент АН(Академія наук) СРСР, 93 професори і доктори наук, 850 доцентів і кандидатів наук. Інституту надано право приймати до захисту докторські і кандидатські дисертації.

  Видаються (з 1936) «Праці» інституту. За роки існування підготовлено понад 75 тис. інженерів. Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора (1967).

  Ф. П. Заостровський.