Уншліхт Іосиф Станіславович [19(31) .12.1879 – 29.7.1938], радянський державний, партійний і військовий діяч. Член Комуністичної партії з 1900. Народився в р. Млава губернії Плоцкой (нині в ПНР(Польська Народна Республіка)). З міщан. За фахом електротехнік. З 1900 член Соціал-демократії Королівства Польського і Литви . (СДКП і Л), в 1906 що увійшла в РСДРП. У 1907 делегат 5-го з'їзду РСДРП. У 1907–11 член Варшавського обласного, Лодзінського окружного комітетів, Головного правління СДКП і Л. Неодноразово піддавався арештам і засланням. Після Лютневої революції 1917 працював в Іркутську у Виконкомі Ради і комітеті РСДРП. З квітня 1917 член ради Петрограду; делегат 6-го з'їзду РСДРП (б). У Жовтневі дні 1917 член Петрограду ВРК, потім член колегії НКВД. У 1919 нарком по військових справах Литовсько-білоруською РСР і член ЦК КП Литви і Білорусії. У квітні – грудні 1919 член РВС(Реввоєнрада) 16-ій армії, в грудні 1919 – квітні 1921 – Зап. фронту: одночасно в 1920 член Тимчасового польського ревкома. У 1921–23 заступник голови ВЧ(висока частота) До(Всеросійська надзвичайна комісія) (ГПУ). У 1923–25 член РВС(Реввоєнрада) СССР і начальник постачання РККА. У 1925–30 заступник голови РВС(Реввоєнрада) СССР і заступник наркомвоєнмора; одночасно з 1927 заступник голови Осоавіахима СРСР. У 1930–33 заступник голови ВСНХ(Вища рада народного господарства). У 1933–35 начальник Головного управління Цивільного повітряного флоту. З 1935 секретар Союзної Ради ЦВК(Центральний виконавський комітет) СРСР. Делегат 9, 10, 12, 14–17-го з'їздів ВКП (б), з 1924 член Ревізійної комісії, з 1925 кандидат в члени ЦК ВКП (б). Був членом ВЦИК і ЦВК(Центральний виконавський комітет) СРСР. Нагороджений орденом Червоного Прапора.
Літ.: Ленін Ст І., Полн. собр. соч.(вигадування), 5 видавництво (див. довідковий том, ч. 2, с. 479); Голуб П. А., Життя – подвиг, «Питання історії КПРС», 1964 № 7.
