Унсет (Undset) Сигрід (20.5.1882, Калунборг, Данія, – 10.6.1949, Ліллехаммер, Норвегія), норвезька письменниця. Народилася в сім'ї археолога. Повість «Фру Марта Еулі» (1907, русявий.(російський) пер.(переведення) 1910) поклала початок однієї з ведучих тим творчості В. – емансипації жінки (роман «Щасливий вік», 1908, і ін.). У повести «Віга-Льот і Вігтіс» (1909, русявий.(російський) пер.(переведення) під назвою «Вікінги», 1916), в романах «Ієнні» (1911 русявий.(російський) пер.(переведення)1917) і «Весна» (1914, русявий.(російський) пер.(переведення) 1928), розповідях збірки «Знедолені» (1912, русявий.(російський) пер.(переведення) 1928) переплітаються реалістичні і романтичні тенденції. Основні герої її психологічних романів і розповідей з сучасного життя – мешканці міських околиць, дрібні службовці, втомлені і знедолені, такі, що майже завжди примиряються з обставинами або гинуть.
Гуманістичні концепція головного твору В. – історичній трилогії «Крістін, дочка Лавранса» (1920–22; русявий.(російський) пер.(переведення) т. 1–2, 1935–39, т. 1–3, 1962; Нобелівська премія 1928) пов'язана із затвердженням народоправства. У перших частинах трилогії («Вінець», «Хазяйка») показана боротьба героїні із застарілими звичаями; у останній частині («Хрест») відбилися релігійні шукання В. У романі глибоко і різносторонньо даний історичний фон; час дії – 1-я половина 14 ст, пора «лихоліття» суспільній пасивності.
У пошуках етичного ідеалу і вирішення суспільних протиріч В. прийшла до католицтва, що позначилося на її історичному романі «Улаф, син Еудюна» (т. 1–4, 1925–27), в есе «Етапи» (1929), романах «Неопалима купіна» (1930), «Іда-Елісабет» (1932). Поворот в суспільних устремліннях В. стався в роки 2-ої світової війни 1939–45 і окупації Норвегії; на знак протесту вона емігрувала до Швеції, потім в США, де вела антифашистську діяльність. У 1945 повернулася на батьківщину.
Соч.: Samlede romaner og fortellinger fra nutiden, 2 utg., bd 1–5, Oslo, 1935; Romaner og fortellinger fra nutiden, bd 1–10 Oslo 1949.
Літ.: Дьяконова Н., Історична трилогія С. Унсет, «Іноземна література», 1962 № 8: Steen Е., Kristin Lavransdatter. En kritisk studie, Oslo, 1959; Des champs N., Sigrid Undset ou la morale de la passion Montréal, 1966; Krane B., Sigrid Undset. Liv og meninger, Oslo, 1970; Haffner H. J., Forsek til en Sigrid Undset bibliografi, Oslo, 1932; Æksnevad R., Norsk litteraturhistorisk bibliografi 1900–1945, Oslo, 1951.
