Ундер (псевдонім; справжнє ім'я і прізвище Маріє Адсон) [р. 15(27) .3.1883, Талін], естонська поетеса. У 1944 емігрувала до Швеції. Друкується з 1917. Збірки «Голос з тіні» (1927), «Радость від прекрасного дня» (1928), «Камінь з серця» (1935) відображають основні межі поезії У.: людяність, діалектичне відчуття щастя і горя. У віршах, написаних в еміграції (збірки «Іскри в попелі», 1954; «На грані», 1963), виражені відчуття самоти і туги по батьківщині.
Соч.: Kogutud luuletused, Stockh., 1958; Valitud luuletused. [P. Rurnmo järelsona], Tallinn, 1958; Uneretk, Tallinn, 1968.
Літ.: Siirak Е., Marie Underi luule tolkimisest, «Keel ja kirjandus», 1968 № 3; Sogel Е., Kodumaise kevade sillerdusist..., у кн.: Revolutsioon ja kirjandus, Tallinn, 1972.
