Ульянцев, Отраднев Тимофій Іванович (1888, Дмітровський повіт Орловської губернії, – 28.7.1919, м. Ленкорань, нині Азербайджанською РСР), активний учасник Жовтневої революції 1917 і Громадянської війни 1918–1920. Член Комуністичної партії з 1911. Народився в сім'ї селянина-бідняка, був слюсарем. У 1909 покликаний на флот. У 1910 закінчив школу мінних машиністів, служив на Балтійському флоті. У 1913–14 керував більшовицькою організацією на крейсері «Росія», з 1915 член Головного суднового колективу Кронштадтської більшовицької військової організації. У 1915 переведений в 1-й Балтійський флотський екіпаж, на початку 1916 арештований і засуджений до 8 років каторги. Звільнений під час Лютневої буржуазно-демократичної революції 1917, був заступником голови Кронштадтського комітету партії, делегатом 7-ої (Квітневою) Всеросійської конференції РСДРП (б), член Центробалта. Учасник жовтневого озброєного повстання в Петрограді, керував організацією продовольчих загонів. З січня 1918 член Всеросійської колегії по формуванню Червоної Армії. Відряджався військовим комісаром до Донбасу, учасник розгрому каледінщини. З літа 1918 військовий комісар по організації Червоної Армії в Ставропольській губернії, з кінця 1918 голова Астраханського військово-польового трибуналу. У травні 1919 направлений до Ленкорань для керівництва повстанням, що спалахнуло там, проти інтервентів і мусаватістов. Убитий в бою при облозі Ленкорані контрреволюційними військами.
