Ульфат Гуль-Пача (р. 1909), афганський письменник, громадський діяч. Пише на пушту. Здобув духовну освіту в Кабулі і Джелалабаде. У 1956—63 був президентом історико-філологічної Академії «Пашто толина», очолював суспільство афгано-радянської дружби (1960—63). Редагував провідні газети і журнали Афганістану. Автор глибоких за змістом віршів: «Вибрані вірші» (1955), «Голос серця» (1962) і вигадувань в прозі, у тому числі філософські есе: збірки світильник» (1941), що «Горить, «Вибрана проза» (1956) і ін. У творчості В. переплітаються традиційні і сучасні сюжети, мотиви, образи. Улюблений прийом письменника — філософська алегорія. Вигадування В. глибоко гуманістічни, пройняті любов'ю до простих людей.
Соч. у русявий.(російський) пер.(переведення): [Вірші], у кн.: Вірші поетів Афганістану, М., 1962.
Літ.: Дворянков Н. А., «Вибрані вірші» Гуль Пача Ульфата, в кн.: Незалежний Афганістан, М., 1958; Герасимова А.. Гірі Г., Література Афганістану, М., 1963; Усманов А., Публіцистична майстерність Гуль Пача Ульфата, «Короткі повідомлення інституту народів Азії», 1965, ст 80.
