Узе (Uhse) Бодо (12.3.1904, Раштатт, — 2.7.1963, Берлін), німецький письменник (ГДР), член Академії мистецтв ГДР(Німецька Демократична Республіка)(1955). Член КПГ з 1932. Син офіцера. У 1933 емігрував; у 1936—38 комісар Інтернаціональної бригади в Іспанії. З 1939 жив в США і Мексиці, співробітничав в антифашистській газеті «Фрайес Дойчланд» («Freics Deutschland»). Повернувся на батьківщину в 1948; у 1950—52 голова Союзу письменників ГДР(Німецька Демократична Республіка). Літературна дорога почала автобіографічним романом «Найманець і солдат» (1935) і книгою нарисів про Іспанію «Перша битва» (1938, русявий.(російський) пер.(переведення) 1942). Найбільш значні твори В. — романи «Лейтенант Бертрам» (1944) і «Патріоти» (1954), а також новели і повести в збірках «Свята Кунігунда в снігу» (1949) і «Міст» (1952). Художня проза В. сприйняла традиції Г. Клейста і досвід газетної публіцистики, репортажу. Національна премія ГДР(Німецька Демократична Республіка) (1954).
Соч. у русявий.(російський) пер.(переведення): Іскри в млі, М., 1960.
Літ.: Зегерс А., Основні питання сучасної німецької літератури, «Іноземна література», 1956 №3; Фрадкин І. М., Література нової Німеччини, М., 1961.
