Ужвій Наталія Михайлівна [р. 27.8(8.9) .1898, Любомль], українська радянська актриса, народна артистка СРСР (1944), Герою Соціалістичного Труда (1973). Член КПРС з 1945. З 1918 виступала в любительських спектаклях. З 1922 в трупі Першого державного драматичного театру УРСР ім. Т. Г. Шевченко в Києві, з 1925 в театрі «Держ драма» (нині — Одеський театр ним. Жовтневій революції), з 1926 в театрі « Березіль» (Харків), з 1936 в Українському драматичному театрі ім. І. Я. Франке (Київ). Для творчості В. характерне реалістично поглиблене розкриття психології героїнь, створені нею сценічні образи відрізняються натхненною поетичністю, виконані глибоких відчуттів і думок. Серед кращих ролей: Ганна («Вкрадене щастя» Франка), Кручиніна і Тугина («Без провини винуваті», «Остання жертва» Островського), Раневськая («Вишневий сад» Чехова), Беатріче («Багато галасу даремно» Шекспіра), Любов Ярова («Любов Ярова» Тренева), Оксана і Наталія Ковшик («Загибель ескадри», «Калиновий гай» Корнейчука), Танкабіке («У ніч місячного затемнення» Каріма). З 1926 знімається в кіно; грала ролі Евдокиі («Виборгськая сторона», 1939), Олени Костюк («Веселка», 1944) і ін. Голова Українського театрального суспільства (з 1954). Державна премія СРСР (1946, 1949, 1951). Нагороджена 4 орденами Леніна, 4 ін. орденами, а також медалями.
Літ.: Бернацкая Р., Н. М. Ужвій, До., 1960; Петрович А., Н. Ужвій, в збірці: Актори радянського кіно, М., 1964.
