Тіхвінський Сергій Леонідович (р. 1.9.1918, Петроград), радянський історик і дипломат, член-кореспондент АН(Академія наук) СРСР (1968). Член КПРС з 1941. У 1939—57 знаходився на дипломатичній роботі в Китаї, Великобританії і Японії; має ранг надзвичайного і повноважного посла. З 1958 професор Московського інституту міжнародних відносин. У 1960 директор інституту китаєзнавства АН(Академія наук) СРСР, в 1961—63 заступник директора інституту народів Азії АН(Академія наук) СРСР, в 1963—64 — інституту економіки світової соціалістичної системи АН(Академія наук) СРСР. З 1974 головний редактор журналу «Нова і новітня історія». Основні праці по новій і новітній історії країн Далекого Сходу, переважно Китаю, і історії міжнародних відносин. У 1968—74 член Виконавчої ради ЮНЕСЬКО від СРСР. З 1971 голова Російського палестинського суспільства при АН(Академія наук) СРСР. Член Комісії з видання дипломатичних документів при МЗС(Міністерство закордонних справ) СССР . Нагороджений орденом Жовтневої Революції і 6 ін. орденами, а також медалями.
Соч.: Рух за реформи в Китаї в гінцеві XIX ст і Кан Ю-вей, М., 1959; Сунь Ят-сіна. Зовнішньополітичні переконання і практика, М., 1964; Сунь Ят-сіна — друг Радянського Союзу. До століття з дня народження 1866-1966, М., 1966.
