Тіпоморфізм мінералів, генетична обумовленість характерних властивостей і ознак мінералів. Типоморфні властивості і ознаки мінералів безпосередньо характеризують умови їх освіти (можуть служити геотермометрамі і геобарометрамі) і особливості мінералообразующей середовища (варіації лужності — кислотності цього середовища, парціального тиску газів, складу розчинів або розплавів і ін.). До типоморфних властивостей відносять: морфологічні особливості виділень мінералів (габітус кристалів, двійники, характер агрегатів і ін.); варіації хімічного складу мінералу і вмісту в нім ізоморфних елементів домішок, а також ізотопного складу елементів, що складають його (особливо важливі Pb, S, Про, З і ін.); деякі фізичні властивості (щільність, мікротвердість, відбивна здатність, люмінесценція, електричні, магнітні і ін.); структурні особливості (міра впорядкованості структур мінералів, відмінність в структурах політіпов і т. д.).
Найбільший інтерес представляють дослідження Т. м., що утворюються в широкому діапазоні температур і тиску і присутніх в різних стадіях формування родовищ. Т. м. використовують для вирішення багатьох практичних завдань (при оцінці міри рудоносності гірських порід, пошуках рудних родовищ деяких типів, визначенні промислового значення рудовиявлень, при пошуку прихованих рудних тіл і т. д.). Поняття о Т. м. в сучасному його значенні введено в мінералогію А. Е. Ферсманом в 1931.
Літ.: Тіпоморфізм мінералів і його практичне значення, М., 1972.
