Тікоцкий Євгеній Карлович
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Тікоцкий Євгеній Карлович

Тікоцкий Євгеній Карлович [14(26) .12.1893, Петербург, — 23.11.1970, Мінськ], радянський композитор, народний артист СРСР (1955). Член КПРС з 1948. Вчився в університеті (1914—15) Петрограду, одночасно в приватному музичному училищі З. Бонч-Бруєвіч. У 1919—24 служив в Червоній Армії. З 1920 жив в Білорусії. Був головою Союзу композиторів БССР (1950— 1963). Один з перших професорів білоруських композиторів, Т. — автор обпер «Міхась Підгірний» (1939; 2-я редакція 1957), «Алеся» (1944: у новій редакції під назвою «Дівчина з Полісся», 1953; у остаточній редакції — 1967; Державна премія БССР, 1968), «Ганна Громова» (1970), героїчні поеми «Пісня про Буревісника» (1944), 6 симфоній (1927—63), симфонічні поеми «50 років» (1966), концертів для тромбона (1934), фортепіано (1954) з оркестром, хорів, пісень, музики до драматичних спектаклів і фільмів. Депутат Верховної Ради БССР 4—5-го скликань. Нагороджений орденом Леніна, 3 ін. орденами, а також медалями.

  Літ.: Гусенін І. Л,, Євгеній Карлович Тікоцкий, М-код.—Л., 1965; Hicневiч С. Р., Яуген Цiкoцкi, Miнськ, 1972.

  Е. А. Соломаха.

Е. До. Тікоцкий.