Тюлін Юрій Миколайович [р. 14(26) .12.1893, Талін], радянський музикознавець, педагог і композитор, заслуженого на діяча мистецтв РРФСР (1957), доктора мистецтвознавства (1937). У 1917 закінчив композиторське відділення консерваторії Петрограду і університет Петрограду. У 1925—67 викладав в Ленінградській консерваторії (з 1935 професор). З 1967 в Москві. У 1970—75 професор-консультант Музично-педагогічного інституту ім. Гнесиних, з 1976 — Московській консерваторії. Т. — автор фундаментальних досліджень в різних областях теоретичного музикознавства, робіт, присвячених проблемам оперної драматургії, народної творчості, музичного виконання, підручників, багаточисельних статей. У його працях новаторськи дозволені складні проблеми сучасної музично-теоретичної науки. Створив школу музичних теоретиків. Автор музичних вигадувань.
Соч.: Мистецтво контрапункту, М. 1964; Вчення про гармонію, ч. 1, 3 видавництва, М., 1966; Про програмність в творах Шопена, 2 видавництва, М., 1968; Твори Чайковського. Структурний аналіз, М., 1973; Вчення про музичну фактуру і мелодійній фігурациі, ч. 1, М., 1976.
Літ.: Ю. Н. Тюлін. Учений, Педагог. Композитор. Сб. статей, Л. — М., 1973.
