Туше (французьке touchе, від toucher — чіпати, торкатися), загальний характер фортепіанних звуків, залежний від фізіологічних особливостей мускульного апарату виконавця, властивої йому манери звукоїзвлеченія (різного роду натиск, удар) і від його художніх устремлінь. Кожному піаністові властиво індивідуальне Т. М'яким, «оксамитовим» Т. відрізнялося виконання Дж. Філда, З. Тальберга, завглибшки і соковитістю звучання — С. В. Рахманінова і А. Р. Рубінштейна, ніжністю, співучістю звуку — До. Н. Ігумнова.
