Туфан Хасан Фахрієвіч [р. 27.11(10.12) .1900], татарський радянський поет. Народився в селі Кармат, нині Аксубаєвського району Татарської АССР. Один з тих, що зачинають татарської радянської поезії. У 1924—25 вчився на східному відділенні Казанського педагогічного інституту. Друкується з 1924. Поеми Т. «Почало почав», «Між двома епохами», «Бібієви» (все — 1927) поклали початок робочій темі в татарській поезії. У 30-і рр. Т. переходить від тонічного вірша до класичного татарського метра, до народних ритмів. У 40-х і початку 50-х рр. написані життєстверджуючі вірші «Каракуми», «Сонячний» (обидва — 1947), «Пливуть хмари» (1951) і ін. Пізніше за Т. звертається переважно до філософської лірики (вірші «Об життя!», 1963; «Куди ти, Велика Ведмедиця?», 1965; «Ти ровесниця вічності», 1966). Республіканська премія ім. Г. Тукая (1965). Твори Т. перекладалися мовами народів СРСР. Нагороджений 2 орденами, а також медалями.
Літ.: Історія татарської радянської літератури, М., 1965; Мустафін Р., Літературні портрети, Каз., 1966.
