Турнікетна антена (від франц.(французький) tourniquet — турнікет, хрестовина, що крутиться), складна антена у вигляді багатоповерхової конструкції, кожен поверх якої утворений схрещеними попарно під прямим кутом горизонтальними симетричними півхвильовими вібраторами, закріпленими на загальній вертикальній щоглі. Число поверхів Т. а. зазвичай від 1 до декількох десятків. Вібратори кожної пари харчуються струмами рівної величини, зрушеними по фазі на 90°, що забезпечує майже кругову форму діаграми спрямованості Т. а. у горизонтальній плоскості. Т. а. використовуються в телебаченні і радіомовленні, переважно як передавальні антени метрового діапазону довжин хвиль. У телебаченні часто застосовують Т. а. з широкосмуговими, так званими ж-образними, вібраторами (див. мал. ).
