Тураєв Борис Олександрович
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Тураєв Борис Олександрович

Тураєв Борис Олександрович [24.7(5.8) .1868, Новогрудок, нині Гродненською область, — 23.7.1920, Петроград], російський сходознавець, основоположник вітчизняної школи історії і філології Древнього Сходу (зокрема, єгиптології) і ефіопістіки, академік (1918; член-кореспондент 1913). Після закінчення Петербурзького університету (1891) під час закордонного відрядження займався в Р. Масперо і А. Ермана, вів наукову роботу в музеях Берліна, Парижа, Лондона і ряду міст Італії. З 1896 приват-доцент, з 1904 екстраординарний, з 1911 ординарний професор Петербурзького університету. З 1912 охоронець зборів єгипетських старовин Музею витончених мистецтв в Москві. Основна праця Т. «Історія Древнього Сходу» (ч. 1—2, 1911, нове видання т. 1—2, 1936) не мав собі рівних по географічним і хронологічним рамкам обхвату матеріалу; він включав, за словами Т., історію країн «від Кавказького хребта і Середньої Азії до Персидської затоки, Південної Аравії, країни африканських озер, від рубежу Ірану і Індії до Гераклових стовпів» («Історія Древнього Сходу», т. 1, 1936, с. 3) з часу становлення класового суспільства до греко-рімської епохи включно. Т. основою історичного розвитку вважав релігію і духовну культуру; соціально-економічним стосункам він відводив другорядне місце.

  В його інтерпретації історія в основному зводилася до політичної, причому підкреслювалося значення географічних чинників. Надзвичайно велика роль Т. у вивченні і публікації пам'ятників (в основному староєгипетських) вітчизняних зборів, особливо провінційних музеїв і приватних колекцій. Т. — автор безлічі робіт по історії Ефіопії і історії церкви середньовічної Ефіопії. Займався також семітологією ассіріологією, шумерологией, коптологией, хеттологией, урартоведенієм і ін. Список праць Т. (до 1918) — в «Вістях Російської Академії наук», серія 6, 1918 № 16, с. 1707—12.

  Літ.: Крачковський І. Ю., Б. А. Тураєв і християнський Схід, П.. 1921; Беляєв Е. А., Би. А. Тураєв, «Праці Московського інституту Сходознавства», 1946, ст 3; Струве Ст Ст, Б. А. Тураєв — найбільший історик Ін.(Древн) Сходу, «Вісник древньої історії», 1940 № 2; Коростовцев М. А., Акад. Би. А. Тураєв, там же, 1974 № 2, с. 111—14.

  І. С. Кацнельсон.

Би. А. Тураєв.