Туніка (лат. tunica), у древніх римлян рід сорочки, спочатку шерстяної, з 4 ст н.е. — льняний. Т. шили з перегнутих на плечах полотнищ завдовжки по (чоловічі) коліна або до кісточок (жіночі), з вирізом для голови. Боки зшивали, залишаючи отвори для рук (пізніше стали пришивати рукави). Т. прикрашали вишивкою або тканою облямівкою ін. кольору. Жінки на Т. з рукавами надівали безрукавку Т., чоловіки — тогу .
