Тумас Юозас (справжнє ім'я; псевдонім — Вайжгантас) (20.9.1869, село Мілайшяй, нині Аникщяйського району, — 29.4.1933, Каунас), литовський письменник і літературознавець. У 1893 закінчив католицьку духовну семінарію в Каунасі. Був ксьондзом. Під час 1-ої світової війни 1914—18 побував в Росії, США, жив в Швеції. До Литви повернувся в 1918. З 1920 жив в Каунасі, в 1922—29 працював в університеті, співробітничав в буржуазній пресі, був редактором ряду газет і журналів; у наукових виданні «Мусу сяновя» опублікував коштовні матеріали з литовської народної літературної спадщини. У 1905—07 видані цикли нарисів і розповідей «Сценічні картини» і «Алегоричні картини», в 1914—15 — «Картини війни». У епопеї «Проблиски» (1917—33), повістях «Дядька і тітки» (1921), «Німий» (1930), «Жемайтійський робінзон» (1932), романі «Рак сім'ї» (1927—29) відбито життя Литви кінця 19 — почала 20 вв.(століття) У творчості Т. реалізм своєрідно поєднується з романтичним трактуванням явищ і публіцистично експресивним стилем. Світогляд Буржуазного клерикалізму письменника негативно позначився на ідейному рівні його творів, проте кращі з них зберегли значну пізнавальну і художню цінність.
Соч.: Rinktiniai raštai, t. 1—2, Vilnius, 1957; Pragiedruliai, Vilnius, 1969; Dėdės ir dėdienės. Nebylys. Rimai ir Nerirnai, Vilnius, 1974; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Дядьки і тітки, Вільнюс, 1968.
Літ.: Vaitiekūnienė A., Vaižgantas, Vilnius, 1959; її ж, Vaižganto apysaka «Dėdės ir dėdienės», Vilnius, 1974; Lietuviųliteratūros istorija, t. 3, d. I, Vilnius 1961.
