Тукарам (1608, Деху, поблизу р. Пуна, Махараштра, — 1649), індійський поет-вішнуїт. Писав на маратхськом мовою. Був мандруючим поетом-проповідником, піддавався гонінням з боку жерців за проповідь рівності людей перед богом, за критику ортодоксальної релігії. Розробляв ліричний жанр абханг (короткі ліричні вірші). У них відбилося життя трудового люду, а також жорстокість чужоземних правителів Махараштри. Абханги Т. афорістічни, в них використана народно-мовна лексика; багато хто з них увійшов до народної мови як прислів'їв і приказок.
Соч.: Tukarama. A complete collection of the poems of Tukarama, Bombay, 1869.
Літ.: Ламшуков Ст, Маратхськая література, М., 1970; Дівекар Х. Р., Сант Тукарам, Аллахабад, 1950; Тулпуле Р. Ст, Сакшаткар патхавар Тукарам, Санглі, 1954.
