Тріолі Ельза
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Тріолі Ельза

Тріолі (Triolet) Ельза [12(24) .9.1896, Москва, — 16.6.1970, Сент-Арну-ан-Івелін, департамент Івелін], французька письменниця. Здобула вищу архітектурну освіту в Москві. Живучи з середини 20-х рр. у Франції, часто приїжджала в СРСР. У 1928 вийшла заміж за Л. Арагона. Перші літературні твори Т. — російською мовою («На Таїті», 1925, і ін.); перша книга французькою мовою — роман «Добрий вечір, Тереза!» (1938). У роки 2-ої світової війни 1939—45 Т. приймала участь в русі Опори; її книги виходили в підпільних видавництвах. Самовідданій боротьбі французьких партизан присвячені розповіді, об'єднані в збірці «За псування сукна штраф 200 франків» (1945). Роман «Озброєні примари» (1947) застерігає від небезпеки відродження фашизму. Тема подолання самоти — в центрі романів «Ніхто мене не любить» (1946) і «Інспектор розвалин» (1948, в русявий.(російський) пер.(переведення) — «Невідомий», 1956). Напівфантастичний роман «Кінь червоний» (1953) присвячений проблемі запобігання атомній війні. У багатоплановому романі «Побачення чужоземців» (1956, в русявий.(російський) пер.(переведення) — «Непрохані гості», 1958) ідеї батьківщини, інтернаціоналізму протиставили расизму і космополітизму. У романах «Рози в кредит» (1959), «Луна-парк» (1959) і «Душа» (1963), що увійшли до циклу «Нейлонове століття», ставляться питання про боротьбу за щастя людини. Романи «Памятник» (1957) «Велике ніколи» (1965, русявий.(російський) пер.(переведення) 1966), «Послухайте, подивитеся» (1968) присвячені проблемам освітлення історичної правди, що перетворює ролі мистецтва на сучасному світі. У 1970 опублікований ліричний роман «Соловей замовкає на зорі».

  Т. — пропагандист російської класичної і радянської літератури. Автор книги про А. П. Чехові, спогадів про Ст Ст Маяковськом. Переклала французькою мовою твори Н. Ст Гоголя, Чехова Маяковського, склала антологію російської класичної і радянської поезії (1965). Творчість письменниці пройнята любов'ю до людей, неспокійними роздумами про людські долі. Нагороджена орденом «Знак Шани» (1967).

  Соч.: Elsa Triolet choisie par Aragon [P., 1961]; Œuvres romanesques croisеes d''elsa Triolet et Aragon, v. 1—42, P., 1964—74; La mise en mots, P. [1969]; Proverbes d''elsa..., [P., 1971]; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Нейлонове століття, М., 1960; Душа, предісл.(передмова) До. Симонова [М., 1967].

  Літ.: Балашова Т. Е., Французький роман 60-х років..., М., 1965; Пам'яті Ельзи Тріоле, «Іноземна література», 1970 № 9; Madaule J., Ce que dit Elsa, P. [1961]; Elsa Triolet et Aragon, «Europe», 1967, fеvr. — mars № 454—55; Elsa Triolet, там же, 1971, juin № 506.

  А. А. Ісбах.

Е. Тріолі.