Трутовіковиє гриби , трутовиє (Polyporaceae s. l.), група сімейств грибів із загальними ознаками: м'ясистою, шкірястою або дерев'янистою тканиною плодових тіл, трубчастим, зубчасто-розщепленим, лабірінтовідним або пластинчастим гименофором ; мешкають майже виключно на деревині. Плодові тіла розпростерті (довжина до 1 м-код ), розпростерто-відігнуті, сидячі (діаметром від 0,5—1 см до 70 см ), інколи диференційовані на капелюшок і ніжку. Міцелій Т. р. багатолітній, плодові тіла існують від 2 нед до 20—25 років (багатолітні часто мають шаруватий гименофор). Розмножуються Т. р. двома базидіоспорами, що розвиваються екзогенний на четирех-, зрідка двохспорових базидіях. Спори утворюються протягом всього вегетаційного періоду, з деякими перервами. Конідіальноє спороношеніє буває украй рідко. Приголомшують живі дерева, викликаючи коренева (коренева губка — Fomitopsis annosa) і стволова гнилизна (соснова губка — Phellinus pini, помилковий трутовик — Ph. igniarius, помилковий осиковий трутовик — Ph. tremulae). Розвиваються також на валежной і обробленій деревині (справжній трутовик — Fomes fomentarius, плоский трутовик — Ganoderma applanatum, облямований трутовик — Fomitopsis pinicola, білий домовий гриб — Fibuloporia vaillantii і ін.). З 1200 видів Т. р. в СРСР зустрічається 350.