Троєпольський Гаврило Миколайович [р. 16(29) .11.1905, сіло Новоспасовка, нині Грібановського району Воронежської області], російський радянський письменник. Працював сільським вчителем, агрономом. Друкується з 1937, систематично з 1953. У циклі сатиричних розповідей «Із записок агронома» (1953; сценарій фільму «Земля і люди», 1955) виступив одним з тих, що зачинають нового підходу до зображення сільського життя, відміченого правдивістю, проблемною. Опублікував також сатирична повість «Кандидат наук» (1958), роман «Чорнозем» (книзі 1—2, 1958—61) про радянське село 1920-х рр., публіцистичний нарис «Про річки, грунтах н іншому» (1965), п'єсу «Постояльці» (1971) і ін. Нові грані таланту Т. розкрилися в ліричній повісті «В очеретах» (1963) і повести «Білий Бім чорне вухо» (1971: Державна премія СРСР, 1975), що піднімає складні етичні проблеми. Твори Т. перекладені мовами народів СРСР і іноземні мови. Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора.
Літ.: Ськобельов Ст, Гаврило Троєпольський. М., 1969; Борисов І., У пошуках друга, «Новий світ», 1971, No 8; Дідусів І., «У полі дві воля...». Проза Р. Троєпольського, «Наш сучасник». 1975 № 11; Російські радянські письменники-прозаїки. Бібліографічний покажчик, т. 5, М., 1968.
