Трепови
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Трепови

Трепови , державні діячі Росії кінця 19 — почала 20 вв.(століття) Федір Федорович Т. (1812—1889), генерал-ад'ютант (1867), генерал від кавалерії (1878). У 1866—78 обер-поліцмейстер, градоначальник Петербургу. По його наказу був висічений укладений революціонер Боголюбов (А. С. Емельянов ). За цю розправу Ст І. Засуліч 24 січня 1878 стріляла в Т. і ранила його. Дмитро Федорович Т. [2(14) .12.1855, Петербург, — 2(15) .9.1906, там же], генерал-майор (1900). Син Федора Федоровича Т. Окончил Пажеський корпус, служив в лейб-гвардії. З 1896 московський обер-поліцмейстер. Підтримував ідеї «поліцейського соціалізму» (див. Зубатовщина ). З 11 січня 1905 петербурзький генерал-губернатор, з квітня 1905 товариш міністра внутрішніх справ, завідувач поліцією і командувач окремим корпусом жандармів, з жовтня палацовий комендант Петергофського, з листопада Зимового палаців. 14 жовтня 1905 під час Октябрськой Всеросійського політичного страйку 1905 Т. наказав військам «...холостих залпів не давати і патронів не жаліти». За оцінкою Ст І. Леніна, «...одін з найбільш ненависних всією Росією слуг царизму...» (Полн. собр. соч.(вигадування), 5 видавництво, т. 9, с. 238). Олександр Федорович Т. [18(30) .9.1862, Київ, — 1928, Ніцца], син Федора Федоровича Т. Окончил Пажеський корпус, служив в лейб-гвардії. З 1889 на державній службі. З 1899 помічник статс-секретаря Державної ради, сенатор (1906), член Державної ради (1914). З серпня 1915 член Особливої наради по обороні, з жовтня 1915 керівник міністерством, потім міністр шляхів сполучення. 10 листопада 1916 призначений головою Ради Міністрів, 27 грудня 1916 звільнений у відставку. Після Октябрськой революції 1917 — белоемігрант.

загрузка...