Трейчке Генріх
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Трейчке Генріх

Трейчке (Treitschke) Генріх (15.9.1834, Дрезден, — 28.4.1896, Берлін), німецький історик і публіцист, один з головних представників так званої малонімецької школи в буржуазній історіографії, член Німецької АН(Академія наук). Офіційний історіограф прусської держави (з 1886). У 1866—89 редактор журналу «Preussische Jahrbücher». У 1871—1884 депутат рейхстагу, в якому примикав спочатку до правого крила націонал-лібералів, а з кінця 70-х рр. — до консерваторів. Головна праця Т. — «Німецька історія в XIX столітті» (доведена до початку 1848) — носить відверто апологетичний, фальсифікаторський характер. Ідеолог реакційної Пруссії, шовінізму, німецької експансії, Т. виступав як прибічник класового союзу крупної буржуазії і юнкерства і пруссько-юнкерської дороги об'єднання Німеччини. Його ідеал — сильна монархічна держава, здатна вести боротьбу за світову гегемонію; таку державу Т. бачив в гогенцоллерновськой монархії. Т. прославляв культ грубої сили, війни. Зіграв значну роль у формуванні ідеології німецького імперіалізму. В. І. Ленін відносив Т. до німецьких «казенно-поліцейських істориків» (див. Полн. собр. соч.(вигадування), 5 видавництво, т. 16, с. 9).

  Соч.: Deutsche Geschichte im 19 Jahr-hundert, Bd 1—5, Lpz., 1879—94; Politik, Bd 1—2, Lpz., 1897—98; Historische und politische Aufsätze, 1—8 Aufl, Bd 1—4, Lpz., 1903—21; Ausgewähite Schriften, 7 AUFL, Bd 1—2, Lpz., 1918.

  Літ.: Історіографія Нового часу країн Європи і Америки, [М.], 1967 (див. Іменний указат.); Schleier Н., Sybel und Treitschke..., Ст, 1965.

  Е. А. Воліна.