Трансміттер (англ. transmitter, від латів.(латинський) transmitto — пересилаю, передаю),
1) передавальний телеграфний пристрій, в якому кодові комбінації знаків тексту телеграми, представлені у вигляді отворів на перфорованій паперовій стрічці, автоматично перетворяться в серії імпульсів електричного струму, що посилаються в лінію зв'язку. На початковому етапі розвитку телеграфному зв'язку використовувався винайдений Ч. Уїтстоном (1858) електромеханічний Т., що працює із застосуванням нерівномірного коди телеграфного (Морзе коди ); до кінця 50-х рр. 20 ст найбільшого поширення набув електромеханічний Т. рівномірного 5-елементної коди. У останньому при кожному оберті розподільника Т. перфострічка просувається на один крок, пристрої важелів «прочитують» з неї чергову кодову комбінацію і, впливаючи на контактні пристрої, виробляють відповідну 5-елементну комбінацію струмових і бестокових сигналів. Конструктивно Т. виконують або у вигляді автоматизуючої приставки до клавіатурного передавача телеграфного апарату, або як самостійний передавач. Вживання Т. дозволяє підвищити продуктивність передавальної апаратури і ефективність використання каналів зв'язку.
2) Передавач в системах телекерування і телесигналізації, використовуваних на залізничному транспорті, передавальний кодовані електричні сигнали в рейковий ланцюг.
Літ.: Основи телеграфії і телеграфні станції, М., 1970; Коган Ст С. Телеграфія і основи передачі даних, М., 1974.
