Трансильванськоє селянське повстання 1784—85 , антифеодальне повстання влашських і угорських селян Трансільванії під керівництвом селян Нижньої Хорії, І. Клошки, Р. Крішана. Його причина — посилення крепостнічеського гніту, привід — перепис селян (по указу від 31 січня 1784 імператори Іосиф II), у зв'язку з яким серед них поширився слух про набір солдатів (гранічар) в пограничну варту і можливе звільнення від кріпак залежності (згідно з указом 1762 імператриці Марії Терезії, гранічари не несли інших повинностей, окрім військової). 31 жовтня 1784 Крішан зібрав загін селян (близько 600 чіл.) в селі Местякен (комітат Заранд) і призвав їх рушити в Алба-Юлію, щоб отримати зброю і стати гранічарамі. Спроба адміністрації Заранда схопити Крішана послужила поштовхом на початок повстання. Селяни стали розправлятися з представниками властей, дворянами, розоряти їх маєтки, церкви. У листопаді комітат Заранд був охоплений повстанням; піднялися селяни комітатів Хунедоара, Арад, підтримані селянами і гірниками ін. районів. 21 листопада Крішан від імені Хорії, що очолив повстання, пред'явив дворянам селянські вимоги: ліквідація дворянства, розділ його земель, рівне оподаткування. За наказом імператора від 23 листопада 1784 проти повсталих були двинуті регулярні війська, що жорстоко розправилися з повстанцями на початку 1785. Після придушення повстання Іосиф II вимушений був видати в 1785 акт про відміну особистої кріпосної залежності селян (через 5 років акт був анулюваний).
Літ.: Georgescu G., Şегban С., Rescoala de la 1784 din Transilvania de sub conducerea lui Horia, Cloşca şi Crişan, Buc., 1974.
