Трайков Георги (8.4.1898, сіло Вирбені Лерінськой околії, на території сучасної Греції, — 14.1.1975, Софія), болгарський державний і політичний діяч, Герою НРБ(Народна Республіка Болгарія) (1968), Герой Соціалістичної Праці НРБ(Народна Республіка Болгарія) (1963). Член Болгарського землеробського народного союзу (БЗНС) з 1918. У вересні 1923 очолював боротьбу селян в селі Гебедже (сучасна Белослав) проти встановлених в країні в червні 1923 військово-фашистських диктатури. Активно брав участь в нелегальній роботі Вітчизняного фронту (ОФ). За антифашистську діяльність неодноразово піддавався арештам і тюремному висновку. Після звільнення Болгарії від влади фашизму Т. був головою обласного комітету ОФ у Варне, потім міністром землеробства (1946—49). У 1947—74 секретар, а з 1974 голова БЗНС. З 1947 заступник, а в 1949—64 1-й заступник голови Ради Міністрів. У 1964—71 голова Президії Народного зібрання. У 1971—72 голова Народного зібрання НРБ(Народна Республіка Болгарія). З квітня 1972 1-й заступник голови Державної ради і голова (з 1974 почесний голова) Національної ради ОФ. Міжнародна Ленінська премія «За зміцнення світу між народами» (1963). Нагороджений орденами Георгія Дімітрова (1958, 1963, 1973), Леніна (1968), Жовтневій Революції (1973).
