Травневий Іван Михайлович [народився 7(19). 1. 1884, місто Киріллов, нині Вологодської області], радянський дипломат, історик, публіцист, академік АН(Академія наук) СРСР (1946). Член КПРС з 1921. У 1902 за участь в революційному русі був арештований, виключений з Петербурзького університету і висланий до Омська. Вступивши в 1903 в РСДРП, прилучився до меншовиків. Під час Революції 1905—07 брав участь в діяльності Саратовської ради робочих депутатів. У січні 1906 арештований і засланий в губернію Тобольська. У 1908 емігрував до Швейцарії, потім до Німеччини (де в 1912 закінчив Мюнхенський університет); у 1912 переїхав до Великобританії. Після Лютневої революції 1917 повернувся до Росії. У 1919 порвав з меншовиками. З 1922 на радянській дипломатичній роботі. У 1929—32 повпред у Фінляндії, в 1932—43 посол СРСР у Великобританії. Був представником СРСР в Комітеті з невтручання в іспанські справи (1936—39). У 1943—46 заступник народного комісара закордонних справ СРСР і голова Міжсоюзницької репараційної комісії в Москві. Брав участь в роботах Кримської (1945) і Потсдама (1945) конференцій глав урядів СРСР, США і Великобританії. У 1935—37 член ЦВК(Центральний виконавський комітет) СРСР, в 1941—47 кандидат в член ЦК КПРС.
З 1946 на науковій і науково-педагогічній роботі.
Соч.: Німеччина і війна [М., 1916]; Політична Німеччина, М. [1917]; В світі німецького професійного руху, П., 1917; Монголія напередодні революції, 2 видавництва, М., 1960; Іспанія. 1808—1917, М., 1957; Спогади радянського посла, М., 1965, Спогади радянського дипломата. 1925—1945, М., 1971.
