Торійськая порода коней, порода упряжних коней. Виведена в 1-ій половині 20 ст в Торійськом кінному заводі (селище Торі Пярнуського району Естонської РСР). Вихідним матеріалом послужили помісі місцевого естонського коня (клеппер) з арабською, англійською чистокровною, орловською, остфрізськой, тракененськой і ін. породами; помісі схрещувалися з жеребцями порід норфолк-родстер і постье-бретон. Коні Т. п. середньої великої, широкотелиє. Масть переважно руда і бура, на ногах білі відмітини. Середні промери жеребців (у см ); висота в загривку 157, коса довжина тулуб 162, обхват грудей 193, обхват пясті 21,4. Жеребці важать 580—700 кг , кобили 500—650 кг . Коні енергійні, невибагливі. Використовуються на з.-х.(сільськогосподарський) і транспортних роботах, полегшеного типа — в кінному спорті. Розводять породу в Естонській РСР, як поліпшуюча використовують в Новгородській, Псковській Калузькою, Костромською і ін. областях РРФСР, а також в УРСР і в Карельській АССР.
