Тон Дик Тханг (Тôn Đú’c Thăng) (р. 20.8.1888, провінції Лонгсюйен), ветеран революційного руху у В'єтнамі, державний діяч СРВ(Соціалістична Республіка В'єтнам). Член Партії трудящих В'єтнаму (ПТВ) з 1930. Народився в сім'ї селянина. У юнацькі роки прилучився до революційного руху. З 1910 працював на фабриці в Сайгоне. У 1912 виїхав до Франції і став матросом. Знаходячись на службі у французьких ВМФ(військово-морський флот), брав участь в повстанні французьких моряків в 1919 на Чорному морі. Після демобілізації (1919) працював в Парижі на заводі Рено. Після повернення на батьківщину (1920) активно брав участь в революційній боротьбі, в створенні Товариства революційної молоді В'єтнаму (1925). У 1929 був арештований французькими колоніальними властями, засуджений до 20 років каторжних робіт і засланий на острів Пуло-кондор, де залишався до перемоги Серпневої революції 1945. Після революції був одним з керівників озброєної боротьби проти французьких імперіалістів в Південному В'єтнамі. У 1949—55 віце-голова Постійного комітету Національних зборів ДРВ(Демократична Республіка В'єтнам). З 1951 член ЦК ПТВ. У 1955—60 голова Постійного комітету Національних зборів ДРВ(Демократична Республіка В'єтнам), в 1960—69 віце-президент ДРВ(Демократична Республіка В'єтнам). З 1969 президент ДРВ(Демократична Республіка В'єтнам). З липня 1976 президент Соціалістичної Республіки В'єтнам. У 1951—55 голова Постійного комітету національного фронту Льен-в'є, з 1955 голова Президії ЦК Вітчизняного фронту В'єтнаму. У 1950—1969 голова Суспільства вьетнамо-радянської дружби. Міжнародна Ленінська премія «За зміцнення світу між народами» (1955). Нагороджений орденом Леніна (1967).
