Томат (Lycopersicon), помідор, рід трав'янистих або напівчагарникових, однорічних або багатолітніх (у тропіках) рослин сімейства пасльонових (інколи Т. відносять до роду паслін ). Батьківщина — Південна Америка. Дикорослі види Т. знайдені в Перу, Екуадоре, Чилі. У культурі поширений у всіх частинах світу. У Європі Т. з'явився в середині 16 ст в Іспанії, Португалії, Італії. Перші відомості о Т. у Росії відносяться до 1780. Род Т. зазвичай ділять на 3 види: Т. перуанський (L. peruvianum), Т. волосистий (L. hirsutum), Т. звичайний (L. esculentum). В межах L. esculentum виділене 3 підвиди: ssp. spontaneum (дикий Т.), ssp. cultum (культурний Т.), ssp. subspontaneum (напівкультурний Т.). Налічується близько 2000 сортів і форм Т. звичайного. Це однорічні рослини, стебла вилягають або прямостоячі, голі або слабо опушені. Листя непарно перисторозсічене. Суцвіття — завиток (простій, малоскладний або багатоскладовий). Квітки дрібні, середні або великі, жовті, різних відтінків. Зав'язь кулевидна, подовжена, гладка, ребриста, 2- і багатогніздна, стовпчик циліндровий, інколи фасциірованний. Т. — факультативний самоопилітель. Плід — соковита дву- або багатогніздна ягода округлою, плоськоокруглой, плоскою, елліпсовідной, подовжений-овальною, слівовідной, грушовидної форми, від темно-червоної і помаранчевої до блідо-рожевої ясно-жовтого і білого забарвлення, діаметром від 3 до 10 см , важить від 20 до 900 г і більше. У плодах міститься (у %): сухих речовин 4,5—8,1, у тому числі розчинних цукрів (монози) 50%, органіч. кислот 3,5—8,5, целюлоза 0,87—1,7, пектинових речовин 0,13— 0,23 і ін. У 100 г плодів є (у міліграмі ): натрію — 4, калія — 268, кальцію — 11, магнію — 12, залоза — 0,6, мідь — 0,097, фосфору — 27, сірки — 14, хлору — 40, марганцю — 0,189; вітамінів ( міліграм в 1 кг): B 1 — 0,3—1,6, B 2 — 0,5— 6,0, PP — 4,3—5,0, З — 200—450, каротин і ін. Дозрівання плодів настає через 80—140 сут після появи сходу рослин. Насіння дрібне, яйцевидне або трикутно-ниркоподібне, плоске, загострене в підстави, светло- і темно-жовте з сіруватим відтінком.
Т. — культура теплолюбива, мінусових температур не витримує (рослини гинуть). Оптимальна температура проростання насіння 20—25 °С, після появи сходу протягом 3—4 сут 10—12 °С вдень і 8—10 °С вночі. При температурі нижче 15 °С рослини зазвичай не зацвітають. Сприятливіша температура для зростання і розвитку Т. 20—25 °С. Рослини відносно посухостійкі, краща вологість грунту 60—70% повній вологоємкості, а вологість повітря 45—60%. Т. можна вирощувати на будь-яких грунтах, ph (кислотність) яких не нижче 4,5, але найбільш придатні грунти рихлі що добре прогріваються, родючі.
Плоди використовують свіжими, а також в консервному виробництві для засолки, маринування, приготування томату-пюре, томатного соку, томатної пасти, соусів і ін.
В СРСР обробляють Т. на площі більше 225 тис. га (1974), валовий збір складає більше 3,5 млн. т в рік (15% загального обсягу виробництва овочів). Більше 50% йде на переробку. У США вирощують Т. на площі 197 тис. га , врожайність близько 370 ц з 1 га (1974), в Італії відповідно 113 тис. га і більше 270 ц, Болгарії — 26 тис. га і 300 ц , Угорщині — 17 тис. га і св. 210 ц.
В СРСР районує близько 100 сортів Т. Для відкритого грунту найкращі сорти: Алпатьева 905а, Волгоградський 5/95, Грунтовий грібовський 1180, Новинка Придністров'я, Талаліхин 186 і ін., для захищеного грунту — Ленінградський скороспілий, Український тепличний, Тепличний Никуліна, Уральський багатоплідний і ін.
Вирощують Т. у відкритому грунті розсадним і безрассадним способом. Розсаду вирощують в теплицях, парниках, на грядках, що утеплюють, і під плівковими укриттями різним способом: з пікіровкою сіянців або без неї, посівом насіння в грунт парника і з подальшим проріджуванням сходу, посівом насіння або пікіровкою сіянців в торфоперегнійні горщики і кубики (див. Горщики розсадні ). Розсаду висаджують в грунт у віці 45—65 сут квадратним і квадратно-гніздовим способом на рівній поверхні, на гряди або гребені. Залежно від сорту, району і способу посадки на 1 га розміщують від 25 тис. до 50 тис. рослин.
В південних районах СРСР вирощують Т. посівом насіння в грунт квадратно-гніздовим або широкорядним способом овочевими або зерноовощнимі сівалками. Норма висіву насіння при рядовому посіві 2,5—3 кг , при гніздовому — 1—1,5 кг на 1 га .
Догляд за рослинами складається з систематичному спушення грунту, прополки бур'янів, підгортання, підгодівлі, формування куща (у північних районах), поливів, боротьби з шкідниками і хворобами. Найбільш поширені хвороби Т.: макроспоріоз, септоріаз, фітофтороз, бура плямистість листя, вершинна гнилизна, столбур, стрік. Найбільш поширені шкідники: зволікальники, капустянки, совки, галова нематода, белокрилка (у теплицях).
Літ.: Культурна флора СРСР, М-код.—Л., 1958; Біохімія овочевих культур, Л.—М., 1961; Брежнев Д. Д., Томати, 2 видавництва, Л., 1964; Жученко А. А., Генетика томатів, Киш., 1973.
