Толстой Іван Іванович [14(26) .8.1880, Петербург, — 27.10.1954, Ленінград], радянський філолог-антічник, академік АН(Академія наук) СРСР (1946). Закінчив історико-філологічний факультет Петербурзького університету (1903), де викладав з 1908. У 1918—53 професор класичної філології БРЕШУ(Ленінградський державний університет імені А. А. Жданова). Важливим методологічним досягненням Т. в дослідженні старогрецької літератури з'явилося залучення фольклорного (у тому числі російського) матеріалу, що дозволило розкрити в багатьох античних сюжетах до літературні джерела, уточнити соціальну спрямованість ряду античних жанрів. В області лінгвістики увагу Т. привертали проблема формування мови старогрецького епосу і пам'ятники старогрецької мови Північного причорномор'я. Під редакцією Т. видані переведення твору багатьох античних авторів.
Соч.: Початок комедії і древня аттічна комедія, в кн.: Історія грецької літератури, т. 1, М. — Л., 1946; Арістофан, там же; Нова аттічна комедія..., там же, т. 3, М., 1960; Грецькі граффіті древніх міст Північного причорномор'я, М-код, — Л., 1953; Харитон. Повість про любов Херея і Каллірої. Пер. з др.-греч. і коментарі акад.(академік) І. І. Толстого, М. — Л., 1954; Аеди. Античні творці і носії древнього епосу, М., 1958; Статті про фольклор, М. — Л., 1966.
