Толль Едуард Васильович [2(14) .3.1858, Талін, — 1902], російський геолог, арктичний дослідник. Закінчив Дерптський (нині Тартуський) університет (1882). У 1885—86 брав участь в керованій експедиції А. А. Бунге Петербурзькою АН(Академія наук) на Новосибірські острови; обстежував острів Великої Ляховський, Землю Бунге, острів Фаддєєвський, західний берег острова Новий Сибір, острів Казановий. У 1893 очолював експедицію Петербурзької АН(Академія наук) в північні райони Якутії, що обстежила простір між нижньою течією рр. Олена і Хатанга. Вперше описав плоскогір'я між рр. Анабар і Попігай, гірський кряж між рр. Оленек і Анабар (названий Т. хребтом Ст Прончищева). У 1899 брав участь під начальством С. О. Макарова в плаванні криголама «Ермак» до берегів Шпіцбергена. У 1900—1902 очолював експедицію Петербурзькою АН(Академія наук) на парусно-моторній шхуні «Зоря» до Новосибірських островів. У час плавання і особливо під час зимівель шхуни біля північно-західного берега півострова Таймир і біля західного берега острова Казановий виконав комплекс, фізіко-географічніх і геологічних досліджень гідрографії. При переході в листопаді 1902 з острова Беннетта по незміцнілому морському льоду на південь Т. і троє його супутників пропали без вісті. Ім'ям Т. названі: гора на Новій Землі, гора на острові Беннетта, заливши на північно-західному березі півострова Таймир, мис на острові Циркуль в шхерах Мініна, плато на острові Казановий.
Соч. у русявий.(російський) пер.(переведення): Плавання на яхті «Зоря», М., 1959.
Літ.: Віттенбург П. Ст, Життя і наукова діяльність Е. Ст Толля, М-код.—Л., 1960.
