Толбухин Федір Іванович [4(16) .6.1894, село Андроники, нині Толбухинського району Ярославської області, — 17.10.1949, Москва], радянський воєначальник, Маршал Радянського Союза (12.9.1944), Герою Радянського Союза (посмертно, 7.5.1965). Член Комуністичної партії з 1938. Народився в селянській сім'ї. Закінчив комерційне училище (1912). У 1914 покликаний в армію, закінчив школу прапорщиків (1915), Брав участь в 1-ій світовій війні 1914—18 командиром роти і батальйону, штабс-капітан. Після Лютневої революції 1917 вибраний головою полкового комітету. У серпні 1918 добровільно вступив в Червону Армію. Під час Громадянської війни на Західному фронті помічник начальника і начальник штабу дивізії, начальник оперативного управління штабу армії. Закінчив школу штабної служби (1919), курси удосконалення (1930) і Військову академію ім. М. В. Фрунзе (1934). Був начальником штабу дивізії, корпуси, командував дивізією. З липня 1938 начальник штабу Закавказького військового округу. Під час Великої Вітчизняної війни 1941—45 начальник штабу Закавказького (август— грудень 1941), Кавказького (грудень 1941 — січень 1942) і Кримського (январь— березень 1942) фронтів, заступник. командувача військами Сталінградського військового округу (травень — липень 1942), командувач військами 57-ої і 68-ої армій на Сталінградському і Північно-західному фронтах (липень 1942 — березень 1943). З березня 1943 командував військами Південного, з жовтня 1943 — 4-го Українського, з травня 1944 — 3-го Українського фронтів. Війська під командуванням Т. брали участь в Сталінградській битві, в звільненні України і Криму, в Яссько-кишинівській операції, в звільненні Румунії, Болгарії, Югославії, Угорщини і Австрії. З липня 1945 головнокомандуючий Південною групою військ, з січня 1947 командувач військами Закавказького військового округу. Депутат Верховної Ради СРСР 2-го скликання. Нагороджений 2 орденами Леніна, орденом «Перемога», 3 орденами Червоного Прапора, 2 орденами Суворова 1-ій мірі, орденом Кутузова 1-ої міри, орденом Червоної Зірки і медалями, а також іноземними орденами і медалями. Почесний громадянин Софії (1946) і Бєлграда (1947). Похований на Червоній площі біля Кремлівської стіни. У Москві в 1960 поставлений пам'ятник Т. (скульптор Л. Е. Кербель, архітектор Р. А. Захаров).
Літ.: Ковалів П. Р., Маршал Толбухин [1894—1949], М., 1966.
