Токтогул Сатилганов (25.10.1864, кишлак Кушчусу, нині Токтогульського району Ошськой області Киргизької РСР, — 17.2.1933, с. Сасик-Джійде, того ж району), киргизький радянський народний акин. Був знавцем усної поезії, композитором і музикантом-віртуозом (виконавець на комузі). Один з тих, що зачинають киргизької радянської літератури. З 12 років почав складати пісні. Майстер айтиша, він виконував також твори народного епосу. Популярні ліричні твори Т. С. раннього періоду («Алимкан», «Дівчатам» і ін.). У його творчості видне місце займають сатиричні твори («П'ять кабанів», «Лихвар Чакирбай», «Ешен-Калпа» і ін.), за які акин був засланий до Сибіру. У 1910 йому удалося втекти, і він повернувся на батьківщину. Ці події знайшли віддзеркалення в піснях «Прощай, мій народ!», «У засланні», «Здрастуйте, бажаний народ!» і ін. Після Жовтневої революції 1917 пісні Т. С. закликають будувати нове життя. Він першим в киргизькій літературі створив образ В. І. Леніна («Яка жінка народила такого сина, як Ленін?»). Зробив вплив на творчість багатьох киргизьких поетів і композиторів. Створив багато кюєв — класичних зразків інструментів музики: «Тогуз-кайрик», «Мін киял», «Мирза кербез», «Чон кербез» і ін. Мелодії Т. С. записані і використовуються радянські композиторами. У 1965 заснована республіканська державна премія ним. Токтогула. Його поетичні твори переведені на багато мов народів СРСР.
Соч.: Чигармалиринин жийнаги, т. 1—2, Фрунзе, 1968; у русявий.(російський) пер.(переведення)—Ізбранноє, Фр., 1964.
Літ.: Винограду Ст С., Музична спадщина Токтогула, М., 1961; Маленов Би., Великий акин-демократ, Фр., 1964; Абдраєв М., Алагушов Би., Токтогул-композітор, Фр., 1964; Історія киргизької радянської літератури, М., 1970; Таштем і рів Же., Токтогул жана киргиз адабіяти, Фр., 1964.
