Товстуха Іван Павлович [10(22) .2.1889, Березна, нині Чернігівської області, — 9.8.1935, Москва], радянський партійний і науковий діяч. Член Комуністичної партії з 1913. Народився в сім'ї прикажчика. У революційному русі з 1905; у 1909 арештований, в 1911 висланий в Іркутську губернію, в 1912 біг за кордон. Жив в Австрії і Франції; був членом Французької соціалістичної партії, працював в Паризькій секції більшовиків. Після Лютневої революції 1917 повернувся до Росії. З листопада 1917 по березень 1918 працював в центральному штабі Червоної Гвардії в Москві, потім секретар і член колегії Наркомнаца. У 1921—1924 і в 1926—30 в апараті ЦК партії. У 1924—26 помічник директора інституту В. І. Леніна при ЦК ВКП (б). З 1931 заступник директора інституту Маркса — Енгельса — Леніна. Брав участь в підготовці і виданні Соч. Ст І. Леніна, збірки «ВКП (б) в резолюціях з'їздів, конференцій і пленумів ЦК». Делегат 15—17-го з'їздів ВКП (б), на 17-м-коді з'їзді обирався кандидатом в члени ЦК. Був член ЦВК(Центральний виконавський комітет) СРСР. Похований на Червоній площі біля Кремлівської стіни.
Літ.: Абрамов А., Біля Кремлівської стіни, М., 1974; Русанова І. Б., І. П. Товстуха, «Питання історії КПРС», 1969 №4.
