Тимофіївка (Phleum), аржанец, рід одно- або багатолітніх рослин сімейства злаків. Суцвіття — щільна циліндрова колосовидна мітелка (султан). Колоски дрібні, одинквіткові. Плід — довгасто-овальна зернівка. Зазвичай утворює рихлий кущ. Понад 15 видів в Європі, Азії, Африці. У СРСР 11 видів (з них 5 однорічників), поширених повсюдно. Як кормові рослини використовують 4 види.
Найбільше кормове значення має Т. лугова (Р. pratense) — багатолітня рослина, заввишки до 140 см, з довгими вузькими (3—10 мм ) , злегка шорстким листям. Зростає головним чином на заливних лугах в Європейській частині, на Кавказі, в Казахстані, Західному і Східному Сибіру.
Введена в культуру в Росії (18 ст), звідки поширилася в древні європейські країни, Північну Америку і Австралію. Обробляється як сінокісне і пасовищна рослина в лісовій зоні, в лісостепових і гірських районах. Зимостійка, навесні відростає рано, але зростає повільно. Один з найважливіших компонентів сінокісних і пасовищних травосмесей. Висівається переважно з конюшиною червоною: у польових сівозмінах під покрив зернових культур 4—6 кг/га , в лугопастбіщних — 6—8 кг/га ; норма висіву в чистих посівах близько 12 кг/га . Повного розвитку досягає на 2—3-й рік життю. На суходолах дає високий урожай протягом 4—5 років, на низовинних лугах і в заплавах — 10—15 років (1, рідше 2 укоси в рік). На сіно прибирають у фазі колосіння — початок цвітіння. Урожай сіна 30—65 ц з 1 га. У 100 кг зеленої маси міститься 20—25 кормових одиниць і 1,5—1,7 кг перетравного протеїну, в 100 кг сіна — близько 50 кормових одиниць і 5,0 кг перетравного протеїну. Добре поєдаєтся всіма с-х. тваринами.
Т. степова (P. phleoides) — багатолітня рослина, висотою 35—45 см, рідко до 80 див. Поширена в лісостеповій і степовій зонах Європейської частини СРСР, гірських районах Кавказу, в Західному і Східному Сибіру, Середній Азії. Т. альпійська (P. alpinum) — багатолітня рослина, висотою 15—20 см, рідше до 50 см, з м'яким рясним прикореневим листям. Неодмінний компонент альпійських і субальпійських пасовищ Середньої Азії і Алтая, а також в північних областях Європейській частині СРСР. Т. волотиста (P. paniculatum) — однорічна рослина, заввишки до 50 див. Зростає переважно в Криму, на Кавказі і в Середній Азії на солонцеватих сероземах рівнин, старих покладах, кам'янистих схилах. Вегетіровать починає ранньою навесні, до літа висихає. Останні 3 види поєдаются кіньми, великою рогатою худобою, вівцями (краще в сіні), а альпійська і оленями.
Літ.: Кормові рослини сінокосів і пасовищ СРСР, т. 1, М—Л., 1950; Трав'янисті рослини СРСР, т. 1, М., 1971.
