Тетмайер, Пшерва-Тетмайер (Przerwa Tetmajer) Казімеж (12.2.1865, Людзьмеж, Підгалі, — 18.1.1940, Варшава), польський письменник. Закінчив філософський факультет Ягеллонського університету (1889), збірки віршів, опубліковані в 90-х рр., зробили Т. найбільш популярним з поетів «Молодої Польщі» . Вершиною творчості Т. поряд з кращими віршами став цикл розповідей «На Скелястому Підгалі» (1903—10), в яких використані фольклорні мотиви, майстрово відтворений подгальський діалект. До циклу примикає історичний роман «Легенда Татр» (т. 1—2, 1910—11) про селянські повстання і війни середини 17 ст Війні 1812 присвячений роман «Кінець епопеї» (т. 1—4, 1913—17), характерною межею якого є критичне відношення до культу Наполеона I в Польщі. Багато прозаїчних творів Т. було перекладено російською мовою. З початку 20-х рр. важка психічна хвороба перешкодила подальшій творчості Т.
Соч.: Poezje, ser. 1—8, Kr.—Warsz., 1891—1924; у русявий.(російський) пер, —Собр. соч.(вигадування), т. 1—10, М., 1907-11; Ізбр. проза, М., 1956.
Літ.: Міллер І. С., Казімеж Тетмайчер, в кн.: Історія польської літератури, т. 2, М., 1969; Jabłońska До., Kazimierz Tetmajer. Próba biografii, Kr., [1969] (літ.).
