Террамари (від італ.(італійський) terra — земля і marna — мергель), археологічна культура епохи бронзи на території Північної Італії. Представлена залишками невеликих укріплених селищ площею 1—2 га. Населення займалося землеробством, скотарством і полюванням. Кераміка (судини з місяцеподібною ручкою) ліпна. Поряд з бронзовими знаряддями і зброєю застосовувалися кам'яні. Про розвиток ткацтва свідчать знахідки насіння льону фрагментів одягу, пряселець. Судячи по характеру поховань (урновиє некрополі), різка майнова і соціальна нерівність відсутні.
Літ.: Неміровський А. І., Племена Італії в II тис. до н.е.(наша ера), «Вісник древньої історії», 1957 № 1.