Тернопіль
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Тернопіль

Тернопіль, колишній Тарнополь (названий від тернових полів, на яких було староруське поселення, знищене в 14 ст монголо-татарамі), місто, центр Тернопільської області УРСР. Розташований на р. Серет (приплив Дністра). Вузол залізних (лінії на Львів, Шепетовку, Хмельницький, Чернівці, Стрий), шосейних (на Дубно, Львів, Хмельницький, Чернівці) доріг. Аеропорт. 120 тис. жителів в 1975 (50 тисяч в 1939; 52 тисячі в 1959; 85 тисяч в 1970).

  Відомий з 1540 у складі Мови Посполитої. З 1772 — в Австрії, в 1809—15 — в Російській імперії, потім в Австрії і Австро-Угорщині, В 1920—39 — у складі буржуазної Польщі. З грудня 1939 — обласний центр УРСР. З 30 червня 1941 по 15 квітня 1944 окупований німецько-фашистськими військами.

  Т. — один з промислових центрів республіки. Харчова і легка промисловість (м'ясокомбінат, цукровий, пивоварний заводи; бавовняний комбінат, штучної шкіри завод і ін.). Заводи: електроарматурний, з.-х.(сільськогосподарський) машин, торгівельного машинобудування, 2 авторемонтних, ремонтно-механічний, фарфоровий і ін. виробництво будматеріалів (комбінат індустрії буд, заводи залізобетонних виробів і конструкцій і ін.), меблям.

  Т. — важливий культурний центр.(центральний) У місті є: медичний, фінансово-економічний, педагогічний інститути, філія Львівського політехнічного інституту; радянської торгівлі, кооперативний технікуми, музичне училище. Музично-драматичний театр ним. Шевченко, філармонія. Краєзнавчий музей.

  Пам'ятники архітектури: церкви Хрісторождественськая, з оборонною баштою (1596—98), Спорудження (16 ст), Воськресенськая (17 ст); домініканський костел (1740-і рр.). У післявоєнні роки відновлений по генеральному плану (1945—54, архітектори Ст І. Новіков, Н. Ф. Панчук) забудовані великі житлові масиви (Загребельський, «Дружба»), збудовані крупні громадські будівлі (у тому числі Будинок політосвіти обкому КПУ, 1971, і ін.), створено Комсомольське озеро, поставлений пам'ятник В. І. Леніну (бронза, гранує, 1967, скульптор М. Е. Роберман) і ін.

  Літ.: Тернопiль. Путiвнiк, Biнніця, 1964.

Тернопіль. Театральна площа.