Тепа-і-шах, розвалини древнього міста в Таджицькій РСР, на лівому березі р. Кафірніган, поблизу від впадання в Амударью, в однієї з переправ на торгівельній дорозі з Індії до Середньої Азії. Місто складалося з прямокутної в плані цитаделі із стінами і круглими баштами з сирцового цеглини, неукріпленого поселення і некрополя. Розкопками Б. А. Літвінського (1972) на цитаделі досліджена палацова будівля з колонним залом, прикрашеним глиняними і алебастровими розфарбованими і позолоченими скульптурами; на поселенні — сліди ремісничих виробництв (керамічного, бронзолітейного і ін.); на некрополі — одно- і чотирикамерні споруди з похованнями по зороастрійському обряду. Знахідки: кераміка, теракоти, прикраси (у тому числі що привезли з країн Середземномор'я) і ін. Місто виникло в 2 ст до н.е.(наша ера) Час розквіту — 1—3 вв.(століття) н.е.(наша ера), припинив існування в 4 ст н.е.(наша ера)
