Телуричні лінії, спектральні лінії, що утворюються в спектрах небесних світил в результаті поглинання світла молекулами газів земної атмосфери (кисню, озону, водяної пари, двоокису вуглецю, метану, закису азоту). Т. л. (точніше — смуги) у окремих ділянках спектру (інфрачервоному і ультрафіолетовому) роблять земну атмосферу майже непрозорою для відповідного випромінювання. Т. л. у спектрах небесних світил виявляються або по їх посиленню при наближенні світила до горизонту, або по відсутності доплеровського зсуву, спостережуваного в ліній космічного походження. Т. л. вперше виявлені Д. Брюстером в 1832 при спостереженнях спектру Сонця.
