Ташицкий (Taszycki) Вітольд (р. 20.6.1898, Загужани, Польща), польський мовознавець-славіст, академік Польської АН(Академія наук) (1939). Закінчив Ягеллонський університет (1922). Професор Вільнюського (1928), Львівського (1929—1941, 1944—45), Ягеллонського (з 1946) університетів. Основні праці в області славістики, історії, історичної діалектології, лексикології, ономастики, орфографії польської мови. Т. висунула теза про малопольське походження польської літературної мови; займався культурою польського середньовіччя, видавав тексти пам'ятників польської мови. Автор оригінальної топонімічної класифікації. Редактор журналу «Onomastica» (з 1955). Під редакцією Т. виходять «Словник польських говоров» (з 1964) і «Словник старопольських власних імен» (т. 1—3, 1965—73).
Соч.: Najdawniejsze polskie imiona osobowe, Kraków, 1925; Najdawniejsze zabytki języka polskiego, wyd. 4 Wrocław, 1967; Obrońcy języka polskiego. Wiek XV—XVIII, Wrocław, 1953; Rozprawy i studia polonistyczne, t. 1—5, Wrocław, 1958—73.
