Тахеометрична зйомка, спосіб визначення положення точки місцевості як в плані, так і по висоті одним візуванням трубою тахеометра на рейку з нанесеною на неї шкалою. Розділ геодезії, що розглядає способи і організацію вимірів при проложенії тахеометричних ходів і Т. с. як одного з видів топографічної зйомки місцевості називається тахеометрією (див. Топографія ) . При Т. с., візуючи зоровою трубою тахеометра на рейку, що знаходиться у визначуваній крапці (пікеті), отримують автоматично три її координати — напрям, відстань х (полярні координати) і перевищення h відносно точки стояння приладу або дані для їх обчислення по формулах
,
,
де До — коефіцієнт нитяного далекоміра, l — відлік (відстань між далекомірними нитками) по вертикальній далекомірній рейці, v — кут нахилу візирного променя, З — постійний доданок далекоміра, i — висота тахеометра, f — поправка на рефракцію і кривизну Землі, u — висота точки візування на рейці над земною поверхнею. Обчислення s і h спрощується вживанням тахеометричних таблиць. Планово-висотною основою Т. с. служать пункти опорной геодезичній мережі, теодолітно-вісотніх і теодолітно-нівелірніх ходів, а також тахеометричних ходів, що прокладаються між ними. При Т. с. подробиць місцевості з точок стояння («станцій»), заздалегідь визначених в плані і по висоті, числові результати виміру напрямів (кути дирекцій, вимірювані по орієнтованому лімбу тахеометра) на пікети, відстані до них s і їх перевищення h відносно станцій записуються в пікетний журнал. Крім того, на кожній станції ведуться приблизно в масштабі зйомки умовними знаками (з написами пояснень) схематичні зарисовки з показом на них пікетів, контурів угідь, місцевих предметів і напрямів орієнтування лімба приладу. При виборі пікетів головну увагу звертають на зйомку рельєфу місцевості, причому на кожній станції вибирають їх стільки і розташовують так, щоб їх висотні відмітки дозволили правильно змалювати рельєф і ситуацію місцевості, що знімалася, а також обчислити відмітку будь-якої її крапки, на якій рейка не ставилася. За даними, визначеними на станціях, складається у великому масштабі 1: 5000 — 1: 500 топографічний план місцевості, що знімається, із зображенням рельєфу горизонталями.
Т. с. застосовується при дослідженнях для будівництва доріг, трубопроводів, каналів і т. п. або меліоративних, промислових, цивільних і інших споруд.
Літ.: Чеботарев А. С., Геодезія, 2 видавництва, ч. 1, М., 1955; Інженерна геодезія, під ред. Л.С. Хренова, М., 1967; Ганьшин Ст Н., Хренов Л. С., Тахеометричні таблиці, 4 видавництва, М., 1967.
