Тасийськая культура, прадавня неолітична культура Середнього Єгипту (6-і — початок 5-го тисячоліття до н.е.(наша ера)). Відкрита в 1930-х рр. англійським археологом Г. Брайтоном поблизу села Таса. Представлена поселеннями і могильниками. Основу господарства складало землеробство (пшениця, ячмінь), меншу роль грали скотарство (кози), охота і рибальство. Небіжчиків ховали в скорченому положенні, загорнутими в шкури або рогожі. Характерна кераміка — глибокі острореберниє чаші, ковши з ручками, прямокутні коритця і колоколовідниє чорні кубки з різьбленим орнаментом. Знаряддя з кременя і вапняку (сокири-тесла, леза серпів, зернотерки), прикраси з алебастру, кісті, раковин. Творці Т. до. були прадавніми землеробами Єгипту.
Літ.: Чайлд Р., Прадавній Схід в світлі нових розкопок, пер.(переведення) з англ.(англійський), М., 1956; Brunton С-., Mostageddaand the Tasian culture, L,, 1937; Baumgartel Е. J., The cultures of prehistoric Egypt, L. [а. о.], 1960.
