Таніс (греч. Tánis), Джанет (староєгипетський), древнє місто в східній Дельті, поблизу сучасного озера Мензала (АРЕ); у 17—13 вв.(століття) до н.е.(наша ера) називався Аваріс, в 13—12 вв.(століття) до н.е.(наша ера) — Пер-Рамсес (резиденція єгипетського фараона Рамсеса II). У 11 ст засновник XXI династії Несубанебдед (грецький Смендес), що до н.е.(наша ера) походив з Т., зробив Т. столицею Єгипту, якою він залишався до запанування XXIII династії. В середні віки Т. прийшов до занепаду в результаті осідання грунту і затоплення місцевості солоними водами озера Мензала. Нині на місці Т. знаходиться рибальське селище Сан-ель-Хагар. В результаті розкопок французького єгиптолога П. Монте в 1929—51 виявлені гробниці (майже неушкоджені) царів XXI—XXII династій.
Планування Т. невідоме. Головні ансамблі: храм Рамсеса II (13—12 вв.(століття) до н.е.(наша ера), відомо 2 двори з 6 обелісками і 3-й двір із статуями пануючи); храм богині Анаїт часу Рамсеса II.
Літ.: Montet P., Tanis. Douze années de fouilles dans une capitale oubliée du delta égyptien, P., 1942.